
Стратегія розвитку культури – це “живий документ”, який відображає стан сфери, прагнення і реальний прогрес її розвитку, переконує перша заступниця Міністра культури і стратегічних комунікацій України Галина Григоренко.
В етері Радіо Культура вона розповіла про 4 стратегічні цілі документа й покроковий план їх досягнення.
Г.Григоренко наголосила: “це перший урядовий документ такого характеру для сфери культури”. Нині культурна інфраструктура України налічує понад 30 тисяч закладів. Частина з них тимчасово окупована. Але й без цього останні 30+ років культура фінансувалася за принципом “на проїдання”. Тому надалі, крім суто бюджетного фінансування, Мінкульт хоче стимулювати органи на місцях більше вкладати в цю сферу, шукати позабюджетні кошти.
Ми зараз хочемо стимулювати органи місцевого самоврядування, щоб вони виділяли більше коштів, адвокатуючи тим, що культура – це частина національної безпеки і вона має бути зашита в їх регіональні місцеві стратегії. Тому що, наприклад, бюджет Міністерства культури зараз умовно 10-11 млрд, а бюджет на культуру на місцях – 20+ млрд. Тобто на місцях набагато більше коштів витрачається на культуру, ніж на центральному рівні.
Насправді, кошти будуть в державному бюджеті України. Вони будуть визначатися законом про бюджет і ми будемо адаптуватися до тих спроможностей, які матиме державний бюджет на наступний рік. Звісно, ми адвокатуємо те, що потрібно більше фінансувати Український культурний фонд, щоб він міг надавати підтримку сектору, Український інститут книги, щоб поповнювати бібліотечні фонди. Ми хотіли би, щоб Держагентство з питань кіно також мало більші суми для підтримки створення нового контенту, нових культурних продуктів. Але будемо розраховувати на ті цифри, які будуть у держбюджеті. І також в місцевих бюджетах, тому що насправді більшою частиною з тих 30 тисяч закладів культури управляють все-таки місцеві органи. І більша частина бюджетів знаходиться в них. Вони, звісно, орієнтуються на ті нормативні рамки, які встановлюються урядом або Верховною Радою, але більша частина коштів у них. І так ставалося, що останні 30+ років сфера фінансувалася “на проїдання”. Умовно кажучи, тільки на мінімальну зарплату, на якісь мінімальні видатки (комунальні, охорона, ще щось). І все. Видатків розвитку в сфері майже не було.
Детальніше: https://ukr.radio/news.html?newsID=107028