День працівників радіо, телебачення та зв’язку в Закарпатті

Без перебільшення, однієї з найважливіших складових існування держави, бо хто заперечить, що вона тримається на правдивій, чесній інформації, яку розповсюджують працівники цієї сфери в ефірі, той нічого не розуміє.

У актовому залі Філії Національної суспільної телерадіокомпанії України – донедавна телерадіокомпанії «Тиса-1», а ще раніше – Закарпатському облтелерадіокомітеті зібралися слуги відеокамери й мікрофона минулих часів.

Це була зустріч людей, які в більшості присвятили цій справі майже все свідоме життя. Кажу «майже все», бо дехто тут працював кілька років, а дехто – кілька десятків, втім усі працювали добросовісно, самовіддано.

Тому так щемно було зустріти колег, які не бачилися багато років! І були обійми, поцілунки, радісні вигуки!..

Організувати взялися троє колег. Це – свого часу редактор студії ТБ облкомітету, а в подальшому член Національної ради Украї́ни з питань телебачення і радіо Іван КУЗЬМА, відома колишня ведуча телепрограм на «Тисі», заслужена журналістка України Ростислава ДЖУМУРАТ і сьогоднішня працівниця Суспільного Олена АДАМЧУК. «Фінансове» плече цій зустрічі підклав Закарпатський обком профспілки працівників культури.

Іван Кузьма в деталях розповів історію радіо й телебачення в Закарпатті. Згадав про те, що 7 листопада 1944 року по радіо вперше прозвучали слова: «Говорить Ужгород!». А в листопаді 1967 в ефір вийшла перша передача на Закарпатському обласному телебаченні.

У радянську добу телебачення Закарпаття технічно й кадрово було серед найрозвиненіших в Україні і Ужгород – одним із 12 обласних центрів УРСР, у якому діяла власна студія ТБ. А у перші десятиліття незалежної України реформована ОДТРК «Тиса-1» пробила верхню планку популярності: отримавши супутниковий зв”язок, вийшла на загальносвітову аудиторію.

З професійним святом учасників зібрання привітала голова Закарпатського обласного комітету профспілки працівників культури (до якого входять і журналісти) Наталія ТОВТИН.

Багатьом ветеранам Іван Кузьма і Наталія Товтин вручили подяки. Декотрі з нагороджених отримали відзнаки від Національної спілки журналістів України, декотрі – від обкому профспілки.

Ветерани закарпатської журналістики віддали шану загиблим захисникам України хвилиною мовчання. Згадали поіменно побратимів по журналістському цеху, які за минулі роки відійшли в інший світ.

Окрасою свята став виступ студентів Академії культури і мистецтв, які виконали українські народні пісні. Щиро аплодували за яскраву концертну програму, підготовлену студентами під керівництвом викладачки Анастасії Вишневській. Вдячно відгукнулися на адресу Артема Позднякова, який проспівав Державний гімн України.

Всі учасники зустрічі отримали на згадку про неї авторучки і значок «Ветеран Закарпатського обласного телерадіомовлення». Мені в 80-их довелося цілих п’ять років віддати роботі на обласному ТБ. Тож із повним правом теж отримав цей значок.

Офіційна частина продовжилася за спільним столом в улюбленому кафетерію “Казка”. Смачну піцу й напої проспонсорував обком профспілки працівників культури.

Всі дякували за нагоду згадати минулі дні в «сімейному» телерадіоколі, організаторам цієї зустрічі колегам – небайдужим людям. Я ж ділюся фотографіями, які вдалося зробити під час пам’ятного зібрання.

Джерело: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02n6W33iYvAKEtCADuLdWVS1znn817wBLvCNd3RQjgR9zREnJ3rickZ1t2ncxNjxdQl&id=61562653501285