День вишиванки — одне з наймолодших, але водночас найщиріших і найзворушливіших свят в Україні. Це не державне й не релігійне свято, а суто народна ініціатива, яка набула загальнонаціонального масштабу та навіть вийшла за межі країни. У цей день українці вдягають вишиванки не лише як елемент одягу, а як знак поваги до свого коріння, культури та історії. Свято поєднує покоління, гуртує людей і водночас нагадує, що українська вишивка — це не лише краса, а глибокий код нації.
День вишиванки традиційно святкують щороку в третій четвер травня. Ця дата обрана невипадково, адже травень символізує весняне відродження, молодість, силу природи, а четвер — буденний день, який підкреслює ідею свята: вишиванка — це не лише урочистий одяг, а частина повсякденного життя. У 2025 році День вишиванки припадає на 15 травня.
Ідея відзначати День вишиванки з’явилася у 2006 році. Її ініціаторкою стала студентка Чернівецького національного університету Леся Воронюк. Все почалося з простого заклику: вдягти вишиванку на навчання, щоб підтримати українську традицію. Ідея швидко поширилась та полюбилася студентам і викладачам, а з кожним роком ця традиція охопила все більше сіл та міст. Нині День вишиванки відзначають не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу, де живе українська діаспора.
Українська вишиванка — це не просто декоративний елемент гардероба, .а сакральний оберіг, що зберігає традиції та силу українського народу. З давніх-давен вишиті сорочки створювалися з особливою увагою та любов’ю, передаючи енергію добра та захисту.
У давнину кожен візерунок мав глибоке значення і слугував оберегом. Наприклад, геометричні орнаменти символізували порядок і гармонію, рослинні мотиви — життєву силу, а тваринні — добробут і захист.
Кольори теж мали важливе значення:
- червоний — любов, енергія, захист
- чорний — пам’ять, мудрість, зв’язок із предками
- білий — чистота, світло, духовність
- синій — небо, спокій, душевна рівновага
- зелений — молодість, розвиток, природа
Сьогодні українці обирають вишиванки не лише за символікою, а й за естетикою, регіональними стилями, якістю матеріалів. Але головне — вишиванка продовжує виконувати свою головну функцію: з’єднувати людину з її землею, минулим і культурною ідентичністю.
